Соціальний педагог

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

ДЯЧЕНКО МАРІЯ ЮХИМІВНА

Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском.

5 способів допомогти дітям бути в безпеці онлайн
1. Будьте щирими й чесними у спілкуванні з ними.
Поговоріть із дітьми про те, з ким і як вони спілкуються. Переконайтеся, що вони розуміють цінність спілкування, яке ґрунтується на доброті та підтримці, та усвідомлюють, що грубі, дискримінаційні чи непристойні повідомлення однозначно неприйнятні. Скажіть дітям, що якщо вони втраплять у таку ситуацію, про це потрібно розповісти вам чи іншому дорослому, якому можна довіряти. Зверніть увагу, якщо онлайн-спілкування засмучує дитину, вона його приховує — можливо, йдеться про кібербулінг.
Спільно з дитиною визначте правила, як, коли й де можна використовувати ґаджети.

2. Використовуйте технології, щоб захистити дітей.
Перевірте, щоб на комп'ютері та телефоні дитини були встановлені останні версії програм і антивірус, а також щоб були ввімкнені налаштування приватності. Закривайте вебкамери, коли ними не користуєтеся. Щоб забезпечити позитивний онлайн-досвід молодших дітей, можна використовувати такі інструменти, як батьківський контроль, зокрема безпечний пошук.
Будьте обережними, використовуючи безкоштовні навчальні онлайн-ресурси. Не можна, щоб дитина викладала там свою фотографію чи вказувала повне ім'я. Також варто перевірити налаштування приватності, щоб уникнути збирання необов'язкових даних. Розкажіть дитині, як захищати особисту інформацію, особливо від незнайомців.

3. Проводьте час із дітьми онлайн.
Створіть для дитини можливості безпечно й позитивно поспілкуватися онлайн з родиною, друзями та з вами. Зв'язок із іншими зараз важливий як ніколи раніше, тож це може стати чудовою нагодою для вас продемонструвати доброту й емпатію у віртуальній взаємодії.
Навчіть дитину розпізнавати дезінформацію та зміст, що не відповідає її віку, та уникати таких повідомлень, особливо коли це може посилити тривогу щодо коронавірусу.

4. Культивуйте здорові онлайн-звички.

Заохочуйте та контролюйте хорошу поведінку онлайн і під час відеодзвінків. Закликайте дітей із добротою і повагою ставитися до однокласників, не забувати про охайний одяг і не підключатися до відеодзвінків з ліжка.

Ознайомтеся зі шкільною політикою та дізнайтеся більше про лінії довіри, щоб повідомити про кібербулінг чи непристойний контент в інтернеті.

5. Дозвольте дітям розважатися й самовиражатися.

Проводячи час вдома, ваші діти мають чудову нагоду висловлювати свої погляди онлайн та підтримувати тих, кому це потрібно, у непростий час.

Порадьте дитині скористатися цифровими інструментами, які заохочують рухатися, наприклад, подивитися відео з онлайн-фізкультурою для дітей чи погратися у відеоігри, які вимагають фізичних рухів.

Start Now

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пересічних людей — кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

Поради соціального педагога вчителям щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і Ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!

5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень

1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.

2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.

3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.

4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.

5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.

6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.

7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.

8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.

9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.

10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.